Наша організація

Наша місія: об’єднання правників з громадянами Христинівщини та іншими заінтересованими людьми для сприяння втіленню принципу верховенства права в територіальній громаді, розбудові громадянського суспільства та правової держави, розвитку правничої професії, правової культури та правосвідомості суб’єктів права, задоволення та захисту прав і спільних інтересів членів організації, а також сприяння їхній гармонійній життєдіяльності.
  • Твори ВІЗІЮ для України...

    Круглий стіл “Ціннісні орієнтири для українців” в рамках проекту “Візія для України” З закликом “Твори ВІЗІЮ для України” Центр Політичних Студій та Аналітики за підтримки Благодійного фонду ім. Богдана Гаврилишина провів круглий стіл в стінах національного Університету  “Києво-Могилянська академія”.   Куди може прийти країна, яка не має бачення власного...

    Читати далі »
  • Громадські ради в Україні...

    До Вашої уваги: Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України повідомляє, про результати аналізу Секретаріатом Кабінету Міністрів інформації органів виконавчої влади, що надійшла на виконання доручення Прем’єр-міністра України від 25 червня 2012 р. № 26372/0/1-12 (щодо невідкладного формування громадських рад при...

    Читати далі »
  • Річниця ГР МНС України...

    Річниця Громадької ради при МНС України   Рівно рік тому, 8 липня 2011 року, розпочала роботу Громадська рада при Міністерстві надзвичайних ситуацій України. До її складу ввійшов і представник ГПО “Христинівчани”. А саме Олійник Юлія, яка з самого початку активно долучилася до роботи ради і була обрана прес-секретарем. Саме завдяки Юлії, Громадська рада має...

    Читати далі »
  • ГР при МЗС новини у липні...

    Ростислав Томенчук про новини з Громадської ради при МЗС З липня 2012 року відбулася зустріч членів Громадської ради при МЗС і національної платформи “Східного партнерства” з керівником В. Ченцовим, та двома іншими працівниками департаменту ЄС  МЗС України. Збиралися для обговорення можливої співпраці усіх трьох сторін, а саме: -       участь МЗС у відкритому...

    Читати далі »
  • 28 червня – день Конституції Україн...

    Круглий стіл Асоціації правників України: «Принцип верховенства права у діяльності вищих судових органів України: людина-правник-суспільство» «Не просіть у  Бога того, що може дати конституція»  Томас Джеферсон (третій Президент США, 1801-1809)   Під таким гаслом 26 червня у Києві відбувся уникальний захід до Дня Конституції України. Ініціатором та співорганізатором...

    Читати далі »

Твори ВІЗІЮ для України

15.11.2012 Рубрика: Новини Один коментар »

Круглий стіл “Ціннісні орієнтири для українців”

в рамках проекту “Візія для України”

З закликом “Твори ВІЗІЮ для України” Центр Політичних Студій та Аналітики за підтримки Благодійного фонду ім. Богдана Гаврилишина провів круглий стіл в стінах національного Університету  “Києво-Могилянська академія”.

 

Куди може прийти країна, яка не має бачення власного розвитку? Питання творення майбутнього України на спільних і єдиних для всього українського народу державних цінностях досі залишається відкритим. Із метою пошуку дієвих відповідей, до діалогу було запрошено не лише експертів, але й представників молодіжних громадських організацій, активістів та молодих лідерів, які представляють різні частини України для конструктивного обговорення проблемних питань об’єднання нації та вироблення спільного фундаменту для подальшого розвитку країни. Були присутніми і наші христинівчани Олег Олійник та Ірина Сташенко.

 

Серед запрошених спікерів учасники почули Блаженнішого кардинала Любомира Гузара, Олексія Толкачова – керівника Європейської Асоціації Українців, Сергія Пролеєва – голову Українського Філософського Фонду, Наталію Амельченко – доцента кафедри політології, керівника магістерських програм НаУКМА.

 

Дискусія була присвячена пошуку спільних відповідей на наступні питання:

- «Деградація цінностей. Міф чи реальність?»,

- «Інституційний та ціннісний виміри демократії в Україні»

- «Якими можуть бути спільні цінності?»,

- «Як подолати шлях від визнання цінностей до життя у відповідності з ними?».

 

Відкрила круглий стіл керівник проекту Ольга Будник зі словами “Якщо ми не ставимо собі запитання, то ті речі, які відбуваються навколо не мають цілі, а можливо і сенсу”.

 

Блаженніший кардинал Любомир Гузар був першим промовцем. Він наголосив на особливих обставинах переходу з певного стану, що тривав довгі роки і залишив сліди в душах людей. А можемо перейти до стану нормалізації. Такі зустрічі послужать прискоренню цих процесів. Без того годі кудись іти. Матеріальні речі зіпсували людей. Особливо добре це видно на прикладі Західної Європи. Ситуація сьогодні під впливом секулярного світського думання і відчування того, що навколо нас. Це вплив Західної Європи, яка має душевний стан, що можна назвати секуляризацією.  Україна звільнилася 20 років тому і Європа їй здавалася Раєм. А в той час там вже починають відмовлятися від своїх християнських коренів. Тому потрібно перевіряти чи корисно нам те, що несе до нас Європа. Цитата з Євангеліє “Де твій скарб, там і твоє серце” в устах Любомира Гузара була звернена до всіх з запитанням “Де той скарб, що має захопити твоє серце?” На завершення Блаженніший благословив аудиторію: “Хай Бог благословить вас бути добрими людьми”.

 

Доцент кафедри політології НаУКМА Наталія Амельченко була, як справжній викладач, дуже системною у своїй промові. Наголосила на тому, що криза сенсу існування має не тільки індивідуальний, а і національний масштаб. Тому пошук національної ідеї структурувала чітко по пунктах:

  1. Стратегія – відродження, пошук чистого українського витоку нації. На роль цього витоку запропонувала Трипільську культуру, козацьку демократію, Шевченкові Заповіти. Але такі пошуки дуже інтелектуальні і не сприяють об’єднанню людей по всій Україні.
  2. Образ майбутнього, який ми хочемо бачити. Цей образ об’єднує духовні цінності. В масовій свідомості це осередок безпроблемного життя в матеріальному сенсі. Насправді ж не так все просто. Проблеми Європи вже очевидні зараз: мультикультурне суспільство не несе в собі сліду спадку. Тому в якості основних європейських цінностей виступили основні права і свободи людини, без її національної та суспільної ідентичності.
  3. Цінності і норми права – це різні речі, що не належать одній площині. Правові норми – примус держави – вимагають дотримання, виконання, непорушення. Цінності – вільно обрані дороговкази – тут немає примусу до їх дотримання. Основи Західного права – рівність усіх перед законом – це цінність, яку спочатку вибороли, а потім закріпили у інститутах права.
  4. Демократія не існує тількі на рівні права. Перетворення прав і свобод на сенс життя – це демократія. Практично виглядає так: я не несу хабаря, а борюся за свої права. Не шукаю обхідних маневрів, щоб обійти право задля отримання бажаного. Чи кожен у нас готовий боротися задля дотримання права?
  5. Постматеріальними цінностями є цінності самоствердження. А в Україні насамперед переважають цінності самозбереження. Ми секулярна країна і ставлення до влади у нас відповідне.
  6. Євроінтеграція і європеїзація – це різні речі. Змінивші правові цінності не можна одномоментно змінити цінності моральні, які формуються у дуже ранньому віці і практично закладаються у підсвідомість на все життя. Тому для втілення нових цінностей необхідна зміна поколінь.

Підсумком сказаного Наталією Амельченко був висновок, що толерантність у нашому суспільстві падає. А національна ідея після її проголошення має системно реалізовуватися, інакше вона вмирає. Інституційні зміни відбуваються швидше, аніж зміна цінностей в суспільстві, тому повинен пройти час, змінитись покоління, перш, ніж зміни інституційні почнуть сприйматись як цінності. Прикладом тому є поворот України в бік демократії та системи ринкових відносин, що для старших поколінь не є настільки цінним, як для молоді, народженої в роки Незалежності України.

 

Молоде покоління на зустрічі представляв Голова ГО “НОВІ” Роман Грибовський зі Львова, який зупинився на наступних тезах: Молоде покоління. Цінності. Різниця між поколіннями.

Сучасна молодь – ровесники Незалежності. У них зовсім інше сприйняття сучасності. Це діти світу ІТ-технологій. Батьки молодого покоління – це люди народжені у 60-ті роки 20-го століття, коли у світі кардинально змінювалися цінності. І основна проблема сучасності полягає у відсутності зв’язку та розуміння між молоддю та їх батьками. Цікавим був висновок Романа про те, що молодь ще думає російською, але вже не по-російськи. Тобто вона не має тяги до радянських та російських цінностей, а наполегливо шукає свою національну ідею.

 

Ще одним представником молоді серед спікерів був громадський діяч, аспірант ДонНУ  Валентин Красноперов з Донецька. Його акцентами стали відмінності західноукраїнських та східноукраїнських поглядів на цінності. Очікування західної України та Донбасу від незалежності суттєво різнилися у 1991 році. Коли для західного українця на першому місці стояло відновлення ідентичності, то Донбас бачив лише можливості економічного розвитку. Насправді без любові до культури, народу, батьківщини неможлива держава. Тому в Донбасі і виникла ця ідея повернення до СРСР. Рабська свідомість не відпускає старше покоління. Молоде покоління уже менш меркантильне. Оптимістичний прогноз Валентин формулював так: Захід та Схід України цінностно зійдеться протягом приблизно 40 років, коли сучасна молодь та її діти сформують більшість суспільства.

 

Своєрідним рецептом для поступу України також поділився Голова Європейської Асоціації Українців Олексій Толкачов, котрий вважає, що Україна має величезний потенціал стати «експортером» цінностей та тим каталізатором, котрий допоможе світу, що морально деградує, відновитися завдяки любові до ближніх, попри обставини. Це є мудрістю, котра руйнує непрохідні скелі стереотипів, комплексів, обмежень, страхів та упереджень. Сьогодні цінності нйзатребуваніший у глобальному світі продукт. Створити нову людину – це глобальне завдання. Реальність, що змінюється, вимагає для нового суспільства нових людей.

Україна сьогодні створює ідеальні умови, щоб люди захотіли почати над собою духовну роботу. Людина може дати іншій людині тільки те, що має сама. Тому цінністю перш за все є любов до ближнього. Свобода на основі любові стає конструктивною.

 

І, нарешті, кардинально-практичний підхід у пошуку національної ідеї та цінностей запропонував  Президент Українського Філософського Фонду Сергій Пролеєв. Кожна людина має і знає свої цінності, а для загалу можна тільки запропонувати їх до обговорення. Сьогодні ми маємо недуже (хворе) суспільство, яке малоздатне сприймати програми, а ще менше хоче їх виконувати. Тому першими потрібні пропозиції, як вилікувати та подолати вади суспільства, а саме цінності санації – очищення, відродження – мають бути пріоритетними. Перелік основних:

-       Здоровий глузд, як камертон діяльності цивілізації. Зараз у нас в суспільстві відсутня навіть притомність, не те що поміркованість. Тотальне безглуздя!

-       Совість. Ця пара працює у здоровій співпраці.

-       Характер прав.

-       Формальний характер цінностей – перший крок до цивілізованості.

-       Дотримання угод. Кожна угода має бути виконана у відповідності до того, як вона була укладена.

-       Безпека та гідність особи через права, їх дотримання.

-       Мир, суспільний мир. Цінність миру для модерної цивілізації. Відсутність будь-якого насильства, не тільки військового.

-       Публічність, як наслідок вимоги миру та прав. Як простір суспільного життя. Ми не маємо структури для публічності, умов і форм.

Щоб знати які ми є насправді, людям перш за все потрібно вміти, або навчитися спілкуватися.

 

І на завершення виступ  секретаря з  міжнародних питань Молодого Народного Руху Олексія Захарченка. Українські цінності такі як традиції, родина, діти, земля, винищені за радянських часів, але збережені завдяки діаспорі, яка не потрапила під прес радянської влади. Люди, нвроджні в незалежній Україні можуть об’єднати націю на основі спільних цінностей. Це, перш за все, родина та виховання в родині. Друге – це мова, як цінність ідентичності нації. І третє, звичайно, традиції та культура.

 

 

Ось такі різні та водночас дотичні погляди прозвучали від спікерів круглого столу. Я дуже старанно конспектувала, аби надати вам близькі до оригінальних виступів тези. Правда є над чим подумати?

Серед учасників було дуже активне обговорення. Вони проаналізували можливості для подолання шляху від визнання цінностей до побудови свого життя відповідно до них.

Приведу тільки ті тези, які були схвалені, як прийнятні для більшості:

Цінності, які виходять на матеріальний рівень доходять до маразму.

Навчитися думати означає навчитися критично ставитися до “цінностей”, що нам нав’язують.

Мусимо думати! Обставини примушують. Сьогодні ми не можемо не думати. (сказав Любомир Гузар)

Маємо нести ті цінності, аби вони втілювалися масово.

Кількісний вимір свободи – це час, протягом якого людина може існувати без потреби звернення до роботодавця.

Давно не отримував такого задоволення. Вишуканий рівень смислів та рівень розмови залишать слід надовго (це сказав Олексій Толкачев).

 

За результатами міні-опитування учасників круглого столу, спільними найбільш важливими для більшості присутніх цінностями є: Свобода (в т.ч. вільний вибір), Любов (як до оточуючих, так і кохання), Сім’я (родина, сімейні цінності), Україна (патріотизм), а також Справедливість.

 

Проведення круглого столу стало кроком на шляху до вирішення проблеми, що постала перед Україною – як рухатись далі без спільних цінностей, мрій та ідей? Як підсумок, учасники дискусії зійшлись у поглядах стосовно того, що необхідно не тільки шукати спільні «точки дотику» у питанні щодо цінностей українців, але й будувати своє життя у відповідності до цих цінностей.

 

Твої ідеї зараз можуть стати частиною реальних програм, втілених в майбутньому.

Ідеї творять сьогодення. Будь творцем, а не споживачем!

Поділіться з друзями, якщо Вам сподобалася стаття:

0
Теги поточного запису:
, ,

Один коментар

  1. Вочевидь, цінність цінна тільки якщо її цінують.
    Цінність круглого столу: надзвичайно нагальна тема, унікальні спікери, жива дискусія заінтересованих людей-громадян, гуртування навколо фундаментальних людських цінностей, задоволення очікувань, незавершеність громадянського діалогу щодо ціннісного вибору державної політики України…
    Конституцією України визначено: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”.
    Справді, людина є найвищою цінністю в демократичному суспільстві, в справжній державі. Водночас демократія потребує свідомого й активного залучення людей до суспільного життя, і без цього вона не може відбутися. Громадянство, розвинений громадянський стан є цінностями, бо вони підносять людину, цивілізують її, формують порядок, заснований на свободі й відповідальності. Людина та громадянин – природно різняться за суспільними статусами, а відтак ці понятя не можна плутати або ототожнювати. Адже їхнім природам властиві якісно різні за глибиною змісту цінності.

Тут Ви можете написати коментар

*

Увага: всі коментарі проходять модерацію.